Атестація та підвищення кваліфікації методистів, педагогів- 2024р.

                 

      Атестація педагогічних працівників ЗППТО  - 2024р.

Метою підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.

      На  чому орієнтуватися щоб провести атестацію в ЗППТО  - 2024 

1.    Постанова КМУ від23.12.2015р.№ 1109  « Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння

https://www.kmu.gov.ua/npas/248739889

  2.  «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників». (Постанова КМУ від 21.08.2019р.№800. Київ)  

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#n114

 

Особливості підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти (п.16-20 Постанови КМУ № 800 

Пункт 15. У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.

Пункт 16.  Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного або науково-педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років.

 

Пункт 19. План підвищення кваліфікації певного закладу освіти на відповідний рік включає: список педагогічних та/або науково-педагогічних працівників, які повинні пройти підвищення кваліфікації у цьому році, теми (напрями, найменування), форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС), перелік суб’єктів підвищення кваліфікації, строки (графік), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним або науково-педагогічним працівником. План підвищення кваліфікації може містити додаткову інформацію, що стосується підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників. План підвищення кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою.

 

Пункт 26. Окремі види діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників (участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти можуть бути визнані як підвищення кваліфікації відповідно до цього Порядку.

Пункт 29. Результати інформальної освіти (самоосвіти) педагогічних або науково-педагогічних працівників, які мають науковий ступінь та/або вчене, почесне чи педагогічне звання (крім звання “старший вчитель”), можуть бути визнані педагогічними (вченими) радами відповідних закладів як підвищення кваліфікації педагогічних або науково-педагогічних працівників.

{Абзац перший пункту 29 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1133 від 27.12.2019}

Пункт 34. Обсяг підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) зараховується відповідно до визнаних результатів навчання, але не більше 30 годин або одного кредиту ЄКТС на рік. 4. Самостійне фінансування підвищення кваліфікації здійснюється:

педагогічними і науково-педагогічними працівниками закладів освіти, які працюють у таких закладах за основним місцем роботи і проходять підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти;

іншими особами, які працюють у закладах освіти на посадах педагогічних або науково-педагогічних працівників за суміщенням або сумісництвом.

Як підготувати методичну розробку на  чергову (позачергову) атестацію  викладача - 2024р. (станом на 10.11.22р.)

Сайт »Творчий методист – творчому педагогу»

https://nowmetodinf.blogspot.com/p/blog-page_94.html     (Архів блогу, січень 2019р.)

    

https://nowmetodinf.blogspot.com/2018/11/2019.html

https://draft.blogger.com/blog/post/edit/5116803427357827254/4630494153773555388

 

Сайт «Викладачу історії і суспільних дисциплін»

https://wirnasuspnauk.blogspot.com/2019/01/2019.html   (Архів блогу 17.01.19р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методисту. Як організувати 

стратегії ВСЗЯО в ЗП(ПТ)О, 22.11.202

Атестація майстрів виробничого навчання. Збірник пам'яток творчих методистів ЗП(ПТ)О, 22.11.2021

Досвід роботи електронних методичних кабінетів-2021р. у ЗП(ПТ)О, 12.11.2021

19.02.21р підвищенн

.https://vseosvita.ua/course?rt=1601   для професій  бухгалтерських та виховання  загальної фінансової культури здобувачів освіти ЗППТО.

https://study.ed-era.com/uk/courses/course/?_ga=2.112970626.700592464.1613724543-1413901519.1488273550

Курс (безкоштовно.) «Соціальне підприємництво та конкурентоспроможність» — це частина освітніх ініціатив проєкту ПРОМІС спрямованих на розвиток інклюзивного бізнесу в Україні.

      

                

05.01.2021 р.  Матеріали до атестації педпрацівників. 

Приклад -1

Методична розробка та вимоги до неї 

Методична розробка - це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології навчання і виховання стосовно конкретної теми уроку, теми навчальної програми, викладання курсу в цілому.

Методична розробка є  індивідуальною. Вона спрямована на професійно-педагогічне вдосконалення вчителя, вихователя або майстра виробничого навчання або якості підготовки з навчальних спеціальностей.

Методична розробка може бути:

v  серії уроків;

v  теми програми:

v  авторської методики викладання предмета;

v  загальної методики викладання предметів;

v  нових форм, методів або засобів навчання і виховання;

v  методичні розробки, пов'язані зі зміною матеріально-технічних умов викладання предмета.

Вимоги до методичної розробки

ü Актуальність теми.  Тема роботи має відповідати сучасним потребам, а питання, що в ній розглядаються, повинні бути важливими  для організації навчально – виховної роботи.

ü Достатній теоретичний рівень. Тема має бути розглянута на сучасному  рівні розвитку відповідної науки.

ü Дослідницький характер. У роботі мають бути елементи дослідження, вивчення достатньої кількості джерел (книг, розробок, статей).

ü Зміст та практичне застосування: на основі аналізу та узагальнень необхідно сформулювати пропозиції щодо практичного застосування даної розробки, прогнозувати результат.

ü  Відповідність матеріалу навчальним програмам для загальноосвітніх навчальних закладів щодо структури, обсягу і змісту, віковим особливостям вихованців.

ü Грамотність та естетичність  оформлення. Робота повинна бути написана українською мовою, без граматичних та стилістичних помилок. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення списка використаної літератури.          

Перш, ніж приступити до написання методичної розробки, необхідно:

·  ретельно підійти до вибору теми розробки (по обраній темі у педагога повинен бути накопичений певний досвід);

·  уважно вивчити літературу, методичні посібники, позитивний досвід з обраної теми;

·  скласти план і визначити структуру методичної розробки;

Вимоги, що пред'являються до змісту методичної розробки:

- зміст повинен відповідати темі та цілі, бути таким, щоб педагоги могли отримати відомості про найбільш раціональні шляхи організації навчального процесу, ефективні методи, прийоми, форми викладання навчального матеріалу, застосування сучасних технічних та інформаційних засобів навчання;

- авторські (приватні) методики не повинні повторювати зміст підручників і навчальних програм, описувати досліджувані явища і технічні об'єкти, висвітлювати питання, викладені в педагогічній  літературі;

- матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто і чітко;

- мова методичної розробки має бути лаконічною, грамотною та переконливою, а термінологія повинна відповідати педагогічному словнику;

- рекомендовані методи, прийоми, форми та засоби навчання повинні бути обґрунтовані посиланнями на свій педагогічний досвід;

- методична розробка повинна враховувати конкретні матеріально-технічні умови здійснення навчально-виховного процесу, орієнтувати організацію навчального процесу в напрямі широкого застосування активних форм і методів навчання;

- методична розробка повинна розкривати питання «Як вивчати», містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог у своїй роботі (картки, завдання, зразки УПД, плани уроків, інструкції для проведення лабораторних робіт, картки схеми, тести, різнорівневі завдання і т.д.).

Структура методичної розробки

1.     Титульна сторінка

2.     Анотація.

3.     Зміст.

4.     Вступ.

5.     Основна частина.

6.     Висновок.

7.     Список використаних джерел.

В анотації коротко викладається загальний зміст розробки (указується, якій проблемі вона присвячується, які питання розкриває, кому може бути корисна).

У вступі (1стор.) розкривається актуальність даної роботи, тобто автор відповідає на питання, чому він вибрав цю тему і яке її місце у змісті освітньої програми навчального закладу, формулюється мета, завдання, очікувані результати.

Основна частина може складатися з таких розділів:

1.    Характеристика теми;

2.    Планування вивчення теми;

3.    Рекомендації з організації та методики вивчення теми.

У характеристиці теми зазначаються:

·        освітні цілі і завдання  теми;

·        планування теми і кількість годин, що відводиться на її вивчення;

·        знання та вміння, які учні повинні отримати або вдосконалити;

·        місце і роль теми в курсі;

·        зв'язок з попереднім або наступним матеріалом, а також внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки;

·        дається дидактичний аналіз змісту матеріалу;

·        виділяються рівні вивчення і засвоєння навчального матеріалу;

·        можливий порівняльний аналіз якості навчання за запропонованою у розробці методикою з тією, що застосовувалася педагогом раніше.

При плануванні навчальної теми необхідно:

1.     Продумати методику викладання теми.

2.     Підібрати приклади, ілюстрації, намітити лабораторно-практичні заняття, контрольні роботи, екскурсії і т.д.

3.     Виділити основні питання, які учні повинні міцно засвоїти.

4.     Проаналізувати виховні можливості навчального матеріалу і застосовуваної методики.

У висновку (1-2 сторінки) підбиваються підсумки з тих проблемних питань, що ставилися педагогом перед складанням розробки, даються рекомендації щодо практичного її використання.

 

Загальні вимоги до оформлення методичної розробки

 

Загальний обсяг методичної розробки повинен становити не менше 24 аркушів комп'ютерного тексту. Вимоги до комп’ю­тер­ного набору: шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14,  міжрядковий інтервал – 1,5. Текст друкується з одного боку білого паперу формату А 4.  Поля: ліве – 3 см, праве – 2 см, верхнє – 2,5 см, нижнє – 2,5 см. Усі сторінки, враховуючи ілюстрації та додатки, нумеруються. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра «1» не ставиться.

Обсяг основного змісту - не менше половини усього рукопису. Обсяг додатків не лімітується, але вони повинні відповідати тексту (посилання на них у тексті обов'язкові). Посилання на використану літературу в тексті слід давати в квадратних дужках.

Список використаних джерел повинен містити 10-15 назв. Якщо розробка носить тільки практичний характер, що не вимагає теоретичних посилань, то список використаних джерел можна опустити.

Кількість і обсяг розділів не лімітується.

                                   Приклад -2

Методичні рекомендації

щодо подання матеріалів для присвоєння  звання «викладач-методист»,  «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист»,

керівник гуртка-методист» .

 

Схвалено на засіданні науково-методичної ради  КОІППО імені Василя Сухомлинського 29.11.2012 року Протокол № 3

 

          Діючим Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників (Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства Освіти і науки, молоді та спорту України №1472 (z0014-12) від 20.12.2011 року)  передбачено, що педагогічні звання  «викладач-методист»,  «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», керівник гуртка-методист»   можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об’єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації , закладів післядипломної освіти. 

         Відповідно до пункту 5.2. Типового положення  відділи  (управління) освіти представляють  на розгляд відповідних структурних підрозділів КОІППО до 25 грудня такі документи:

1. Клопотання  (управління) освіти за підписом начальника на ім’я директора КОІППО  з пропозицією розглянути матеріали педагогічного працівника, який  атестується на присвоєння звання «методист».

2. Характеристику методичної діяльності за підписом завідувача РМК (ММЦ).

3. Методичну розробку вчителя.  (методиста ЗПО)

Характеристика (обсягом до 2-х сторінок) включає :

·        Чітке формулювання методичної проблеми, відповідно до якої створена методична розробка.

·        Інформацію про актуальність та інноваційність проблеми, методи її дослідження.

·        Відомості  про накази відповідного навчального закладу щодо проведення апробації методичної розробки (накази про початок та підсумок апробації, указати назву наказів, номера та дати).

·        Висновок про практичну спрямованість методичної розробки.

 

Підготовка методичної розробки

Схема – алгоритм роботи педагога над методичною розробкою 

1.Формулювання  теми розробки, мети дослідження та завдань щодо вирішення проблеми.

2.Аналіз науково - теоретичних положень  та існуючого практичного досвіду з даної методичної проблеми. Виділення суперечностей, що породжують принципові проблеми у викладанні предметів.

3.Визначення завдань, які необхідно розв’язати.

4.Формулювання власної гіпотези, зародження ідеї. Співставлення власних ідей з існуючими.

5.Критичний аналіз та теоретичне обґрунтування  розв’язання проблеми.

6.Прогнозування результатів. Підготовка та накопичення навчальних матеріалів.

7.Експериментальна практична перевірка:  обов’язкова апробація запропонованих ідей та  методичних знахідок.

8.Оцінка результатів діяльності, аналіз труднощів, пошук умов успішного втілення.

9.Написання тексту методичної розробки.

 

    Методичною розробкою можна вважати текст, в якому систематизовано, послідовно викладено всебічне дослідження власної методичної  проблеми.

 

Усі розробки можна умовно поділити на 2 групи:

1.     Розробки стосовно змісту освіти (концепції, програми, довідники, збірники, посібники).

2.     Розробки нових методик (методів), втілення інноваційних технологій навчання та виховання.

                             

Структура методичної розробки

 

1. Вступ ( пояснювальна записка)

Чітко формулюється проблема, подається обґрунтування  актуальності проблеми, об’єкту та предмету дослідження, короткий аналіз змісту та призначення розробки. Роз’яснюються та коментуються специфічні поняття та терміни.

 

2. Основна частина

2.1. Теоретичний розділ  (5-7 сторінок).

Проводиться стислий огляд наукової та методичної літератури, де висвітлювалась ця проблема з посиланням на роботи  видатних науковців, науково-методичні видання, статті, практичний досвід відомих вчителів. Далі у теоретичному аспекті висвітлюються власні методичні знахідки.

 

2.2. Практичний розділ

З метою відображення власних методичних напрацювань у практичному аспекті вчитель пропонує розробки методичних рекомендацій, програм, спецкурсів, методичних посібників, збірників,  інноваційних уроків, позакласних заходів тощо.

До практичних матеріалів доцільно запропонувати додатки схеми, таблиці, тести, дидактичні матеріали та бібліографічний покажчик власних публікацій у обласних та всеукраїнських виданнях.

Можна подавати  посилання на онлайнові презентації тощо.

2.3. Використані джерела  (до 1 стор.).

Обов’язково подається список використаної літератури та Інтернет-посилання за правилами оформлення в алфавітному порядку.

 

3. Висновки ( до 3-4 сторінок).

Коротко формулюються основні досягнуті результати, вказуються умови реалізації запропонованих матеріалів, можливості  їх застосування .

 

Вимоги до технічного оформлення методичної розробки

Матеріали подаються в друкованому та електронному вигляді. Комп’ютерний набір: текстовий редактор Word, шрифт 14, Тіmеs New Roman, міжрядковий інтервал – 1,5, з одного боку білого паперу формату А-4. Поля: ліве, верхнє та нижнє – не менше 20 мм; праве – не менше 10 мм.

Усі сторінки, враховуючи ілюстрації та додатки, нумеруються. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра 1 не ставиться.

        Обсяг методичної розробки – 1-2 авторських аркуші. Один авторський аркуш  відповідає 24 сторінкам комп'ютерного тексту, надрукованого через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman №14 на стандартному аркуші формату А4.

 

У методичній розробці недоцільно використовувати фотографії, роздруковані презентації, малюнки та інші творчі роботи учнів.

Не подається список нагород вчителя.

 

Методичні розробки розглядаються науково-методичними радами науково - методичних лабораторій (центрів) КОІППО до 15 лютого.

    Порядок атестації 

 Методичні рекомендації

щодо атестації педагогічних працівників

 

1. Загальні положення

 

Атестація педагогічних працівників проводиться відповідно до статті 54 Закону України “Про освіту”(2017р.), статті 32 Закону України «Про дошкільну освіту», статті 27 Закону України «Про загальну середню освіту», з  метою стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності.

Проведення атестації педагогічних працівників проводиться згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 06.10.2010р. №930  і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 року за №1255/18550.

Адміністраторам закладів освіти необхідно звернути увагу на те, що:

-         чергова атестація педагогічного працівника проводиться один раз на п’ять років згідно з графіком проведення атестації працівників, складеним адміністрацією закладу. Якщо педагогічні працівники з поважних або не залежних від них причин не можуть пройти чергову атестацію, то за погодженням з атестаційною комісією вищого рівня термін дії попереднього рішення атестаційної комісії при навчальному закладі може бути продовженим на один рік.

-         Позачергова атестація  проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності. Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через три роки після присвоєння попередньої.

-         Усі педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження, атестуються на рівних умовах. Винятків немає для адміністраторів, а також і для пенсіонерів (в тому числі на умовах строкового договору), педагогів, для яких навчальні заклади не є основним місцем роботи.

-         Педагогічні працівники, які викладають два й більше предметів, атестуються з того предмета, з якого мають педагогічне навантаження за фахом освіти.

-         На час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього догляду – до досягнення дитиною шестирічного віку) за педагогічними працівниками зберігаються кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання. Час перебування у таких відпустках не враховується при визначенні строку чергової атестації.

-         У разі поновлення на роботі педагогічного працівника, який раніше виконував цю роботу, незалежно від тривалості перерви у роботі, за ним зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється, як правило, через рік після поновлення на роботі, але не пізніш як через два роки.     

-         Особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою, прийняті на посади педагогічних працівників за спеціальностями, фахівці з яких не готувалися вищими навчальними закладами або підготовлені у недостатній кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як такі, що мають відповідну освіту.

-          За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого навчального закладу системи загальної середньої освіти та системи дошкільної освіти, за наявності відповідної фахової освіти зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) до наступної атестації, педагогічні звання.  За педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється, як правило, через рік після переходу на посаду методиста, але не пізніш як через два роки.  

 

2.    Загальні вимоги щодо кваліфікаційних категорій та педагогічних звань

Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно.

Кваліфікаційна категорія “спеціаліст” присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, які раніше не атестувалися й діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати засвоєння учнями, студентами, курсантами, слухачами, вихованцями (далі – учні) навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі.

Кваліфікаційна категорія “спеціаліст ІІ категорії” присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст», та які постійно вдосконалюють свій професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи та їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.

Кваліфікаційна категорія “спеціаліст І категорії” присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії», та які використовують методи компетентно орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; впроваджують передовий педагогічний досвід; формують навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал; вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським мистецтвом.

Кваліфікаційна категорія “спеціаліст вищої категорії” присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії», та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку; активно впроваджують форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

Педагогічні звання «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.

Педагогічні звання «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний психолог-методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка-методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (для педагогічного звання «керівник гуртка-методист» – найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.

Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізкультури дошкільних навчальних закладів.  

Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу  педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь-методист» (для вихователів дошкільних навчальних закладів), «старший учитель», «старший вихователь», якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.

Педагогічні звання присвоюються безстроково.

 

3.    Порядок проведення атестації

До 20 вересня поточного року (п. 2.1.) керівник навчального закладу знайомить педагогічний колектив з:

-         наказом “Про створення атестаційної комісії”;

-         основними умовами і вимогами Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, Закону України “Про освіту”, зі ст.10 Конституції України (рекомендуємо ознайомити педагогічних працівників за підписом).

Кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою семи осіб. Персональний склад атестаційних комісій протягом року може змінюватися. Якщо кількість педагогічних працівників навчального та іншого закладу становить менш як 15 осіб, їх атестація проводиться атестаційними комісіями І рівня, визначеними відповідним органом управління освітою, або атестаційними комісіями ІІ рівня.

Книга протоколів: Засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами атестаційної комісії. Книга протоколів засідань атестаційної комісії повинна бути прошнурована, пронумерована і засвідчена підписом керівника закладу (органу управління освітою) та скріплена печаткою.

Щороку до 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням результатів попередньої атестації та строків проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності. 

До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації.

Працівники, що атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис.

На підставі рішення засідання атестаційної комісії до 20 жовтня поточного року видається наказ

Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків, позаурочних заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів з предмета, ознайомлення з даними про участь педагогічного працівника в роботі методичних об’єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

Керівник навчального та іншого закладу до 1 березня подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період.  Характеристика повинна містити оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов'язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об’єднань, інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо.

Педагогічний працівник не пізніш як за десять днів до проведення атестації ознайомлюється з характеристикою під підпис.

 Атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями у такі строки: комісіями І рівня – до 1 квітня, ІІ рівня – до 10 квітня.

Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

Засідання атестаційної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 її членів. Рішення атестаційної комісії приймаються шляхом таємного голосування більшістю присутніх на засіданні її членів. У разі однакової кіль­кості голосів “за” і “проти” приймається рішення на користь працівника, який атестується.

На підставі засідання атестаційної комісії не пізніше тижневого строку вручається другий примірник атестаційного листа (під розписку) та видається наказ.

 

4. Рішення атестаційної комісії.

За результатами атестації атестаційні комісії приймають такі рішення:

1) педагогічний працівник відповідає займаній посаді;

2) присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»);

3) педагогічний працівник відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»);

4) присвоїти педагогічному працівнику педагогічне звання («викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання І категорії», «майстер виробничого навчання ІІ категорії»);

5) порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ, ІІІ рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня) про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»; порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ, ІІІ рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня) про присвоєння педагогічному працівнику педагогічного звання;

7) педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

8) педагогічний працівник не відповідає займаній посаді.

Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

5.Матеріали щодо підготовки до атестації

1.     Атестаційний лист (3 екз.)

2.     Копія посвідчення про проходження курсової перепідготовки

3.     Витяг з протоколу засідання атестаційної комісії закладу освіти (за потреби)

4.     Клопотання  на педагогічного працівника (за потреби)

5.     Характеристика вчителя.

 

Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис.

На кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис.

1.     Функціональні обов’язки атестаційної комісії

Склад атестаційної  та експертної комісії (затверджується на педраді з представниками профспілки);

 

-         Функціональні обов’язки голови атестаційної комісії

Голова атестаційної комісії навчального закладу призначається наказом по закладу. Він повинен відповідати усім вимогам до членів атестаційної комісії.

Голова атестаційної комісії  організовує роботу по створенню необхідних умов для проведення атестації, роз'яснює робітникам її мету та завдання, несе відповідальність за створення позитивної атмосфери у ході атестації.

         Голова атестаційної комісії зобов'язаний:

-         ознайомити вчителів з Типовим положенням  про атестацію педагогічних працівників України.

-         ознайомити  вчителів, які атестуються, з кваліфікаційними вимогами за відповідною кваліфікаційною категорією та з посадовими обов’язками зі змісту предмету.

-         розподілити  функціональні обов’язки членів комісії та контролювати їх виконання.

-         готувати та проводити засідання атестаційної комісії.

-         здійснювати контроль за  правильністю  оформлення документації.

-         затвердити графік проведення творчих звітів, відкритих уроків, засідань комісії  тощо.

Заступник голови виконує обов’язки  голови у випадку його відсутності.

Заступник голови атестаційної комісії зобов'язаний:

 

-         скласти план підготовки та проведення атестації;

-       слідкувати  за виконанням  графіку засідань атестаційної комісії;

-         підготувати накази:

·              про проведення атестації педагогічних працівників;

·               про встановлення категорий за підсумками атестації.

-           здійснювати контроль за  правильністю  оформлення документації;

-           підготувати графік проведення творчих звітів, відкритих уроків, засідань комісії  тощо;

-           забезпечити методичну допомогу вчителям, які атестуються.

 

Функціональні обов’язки секретаря атестаційної комісії

 

Секретар атестаційної комісії може бути звільнений від інших обов’язків та  призначений за наказом (на рівні району чи закладу освіти). Він повинен мати вищу освіту та стаж педагогічної роботи (не менш ніж 5 років).

Секретар атестаційної комісії  відповідає за організацію та технічну роботу з підготовки й проведення атестації.

 

         Секретар атестаційної комісії зобов'язаний:

 

-       вести роз'яснювальну роботу з заповнення документації;

-       приймати та реєструвати заяви вчителів, що атестуються;

-       збирати досвід роботи вчителів, які атестуються;

-       нести відповідальність  за оформлення наступних документів:

·              журналу реєстрації заяв педагогічних працівників;

·              атестаційних листів;

·              протоколів засідань атестаційних комісій;

·              наказів щодо проведення атестації;

·               витягів з протоколів.

-       складати графіки засідань атестаційної комісії.

-       запрошувати членів атестаційної комісії на засідання комісії та відповідати за їх присутність.

-       регулювати режим роботи та координувати  роботу членів атестаційної комісії.

-       унаочнювати інформацію про хід атестації

-       збирати матеріали щодо проведення атестації, методичні розробки тощо вчителів, які атестуються.

-         вчасно інформувати  вчителів, які атестуються, про зміни, доповнення в Положенні про атестацію.

-         готувати проект  наказу  підсумків  атестації про встановлення (підтвердження) категорій.

-        складати списки експертів із зазначенням витраченого на експертизу часу та представляти його в атестаційну комісію.

 

Вимоги до членів атестаційної комісії

 

1.     Фахові вимоги:

 

-         вища педагогічна освіта.

-         стаж педагогічної роботи не менш ніж 5 років.

-         для практичних робітників закладів освіти – наявність кваліфікаційної категорії.

-         володіння нормативно-правовою базою атестації.

-         орієнтація в проблемах розвитку регіональної системи освіти.

-         володіння формами та методами отримання, аналізу й узагальнення інформації в межах компетенції робітника.

 

2.     Комунікативні вимоги:

 

         Член атестаційної комісії повинен мати комунікативну культуру, яка проявляється в умінні реалізовувати на практиці гуманістичне особистісно-орієнтоване відношення в ситуаціях професійної діяльності. При цьому враховується:

-         наявність “установки” на реалізацію здібностей кожного вчителя, який атестується, створення комфортного мікроклімату в процесі атестації;

-         готовність до співпраці;

-         володіння методами вирішення конфліктних ситуацій;

-         мовна культура.

 

3 Права та обов’язки членів атестаційної комісії:

 

3.1 Члени атестаційних комісій мають право:

-         отримувати необхідну інформацію в межах своєї компетенції;

-         залучати до процедури атестації експертів;

-         проводити співбесіди з вчителями, які атестуються;

-         брати участь у роботі атестаційної комісії в робочий час;

-         визначати алгоритми діяльності комісії, періодичність її засідань, процедуру прийняття рішення, форму протоколу та іншої документації, не регламентованої нормативними документами;

-         виступати в ролі експертів в межах своєї компетенції .

3.2 Члени атестаційної комісії зобов’язані:

-         забезпечувати об’єктивність прийняття рішення в межах своєї компетентності;

-         сприяти максимальній достовірності експертизи;

-         захищати права вчителів, які атестуються.

 

Список використаних джерел інформації

 

1.     Типове положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 06.10.2010р. №930  і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 року за №1255/18550.

2.     Конституція України (стаття 10)

3.     Рекомендацїї С.І.Болтавця – консультанта з питань атестації, заступника директора з науково-експериментальної роботи Інституту психології ім. Г.Костюка АПН України

4.     Практичні матеріали з досвіду роботи інформаційно-методичного центру управління освіти Одеської міської ради та методичних кабінетів  відділів освіти за матеріалами сайту http://www.gorono.od.ua/index.php?action=cab1

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

« 06 »      10       2010                                                                               №  930

                                                                             

 

 

Про затвердження Типового

положення про атестацію

педагогічних працівників

 

 

 

 

 

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», частини першої статті 32 Закону України «Про дошкільну освіту», частини першої статті 27 Закону України «Про загальну середню освіту», статті 25 Закону України «Про позашкільну освіту», частини четвертої статті 45 Закону України «Про професійно-технічну освіту», частини четвертої статті 48 Закону України «Про вищу освіту» та з метою стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності 

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Типове положення про атестацію педагогічних працівників, що додається.

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити дотримання вимог цього Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

3.   Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства освіти України від 20.08.93 № 310 «Про затвердження Типового положення про атестацію  педагогічних  працівників України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.12.93 за  № 176, та  від 01.12.98 № 419 «Про внесення змін і доповнень до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.12.98 за
№ 792/3232.

4. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України в установленому законодавством порядку.

5. Опублікувати Типове положення про атестацію педагогічних працівників в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розмістити його на офіційному веб-сайті Міністерства.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Жебровського Б.М.

7. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

 

Міністр                                                                                         Д.В.Табачник

 

 

Погоджено:

 

 

Міністерство фінансів України

Заступник Міністра                                                               А.І Мярковський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                   ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                    Наказ Міністерства

                                                                        освіти і науки України

                                                                    06.10.2010 №  930

                                                                    

Типове положення

про атестацію педагогічних працівників

                                        

                                                   І. Загальні положення

1.1. Це Типове положення визначає порядок проведення атестації педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров’я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники (далі – навчальні та інші заклади).                                               

1.2. Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

1.3. Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу. 

1.4. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об’єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

1.5. Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов’язковою.

1.6. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п’ять років.

1.7. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.

         Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.

Для педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації підвищення кваліфікації може відбуватися у формі стажування.

1.8. Позачергова атестація  проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через три роки після присвоєння попередньої.

1.9. Центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є навчальні та інші заклади, на підставі цього Типового положення за погодженням з Міністерством освіти і науки України можуть розробляти свої положення про атестацію педагогічних працівників, в яких визначаються умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій, педагогічних звань з урахуванням особливостей і специфіки їх роботи.

 

             ІІ. Порядок створення та повноваження атестаційних комісій

2.1. Для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії І, ІІ і ІІІ рівнів.

2.2. Атестаційні комісії І рівня створюються у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установах, закладах післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров’я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники.

2.3. Атестаційні комісії ІІ рівня створюються у відділах освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, інших підрозділах місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, у підпорядкуванні яких перебувають навчальні та інші заклади.

2.4. Атестаційні комісії ІІІ рівня створюються в Міністерстві освіти і науки Автономної Республіки Крим,  управліннях освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділах місцевих органів виконавчої влади.  

2.5. Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковано навчальні та інші заклади, створюють атестаційні комісії у відповідних міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади або делегують свої повноваження атестаційним комісіям органів управління освітою.

2.6. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються у складі: голови, заступника голови, секретаря, членів атестаційної комісії. Головою атестаційної комісії є керівник (заступник керівника) навчального закладу або відповідного органу управління освітою. Про створення атестаційної комісії та затвердження її складу видається наказ.

    Кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою семи осіб.

2.7. Атестаційні комісії усіх рівнів формуються з педагогічних працівників навчальних та інших закладів, працівників відповідних органів управління освітою, представників профспілок, методичних та психологічних служб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники наукових та інших установ, організацій, об’єднань громадян (за згодою).

    2.8. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються на один рік до формування нового складу атестаційної комісії. Персональний склад атестаційних комісій протягом року може змінюватися.

2.9. Педагогічні працівники, які входять до складу атестаційної комісії, атестуються на загальних підставах та не беруть участі у голосуванні щодо себе.

2.10. Якщо кількість педагогічних працівників навчального та іншого закладу становить менш як 15 осіб, їх атестація проводиться атестаційними комісіями І рівня, визначеними відповідним органом управління освітою, або атестаційними комісіями ІІ рівня.

2.11. Атестація педагогічних працівників притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, центрів медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров’я, соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок) здійснюється атестаційними комісіями ІІ рівня за місцезнаходженням цих установ.

2.12. Атестаційні комісії І рівня мають право:

         1) атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді;

2) присвоювати кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям);

3) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями ІІ, ІІІ рівнів (якщо навчальні та інші заклади перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, органів управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади), атестаційними комісіями центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, про присвоєння педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» (про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії») та про присвоєння педагогічних звань.

2.13. Атестаційні комісії ІІ рівня мають право:

1) атестувати на відповідність займаній посаді методистів районних (міських) методичних кабінетів (центрів), працівників районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти (далі – працівники районних (міських) кабінетів (центрів)), завідувачів та консультантів районних психолого-медико-педагогічних консультацій, педагогічних працівників навчальних закладів і установ, у яких не створено атестаційні комісії;

2) присвоювати кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) працівникам районних (міських) кабінетів (центрів);

3) присвоювати кваліфікаційні категорії, педагогічні звання (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) педагогічним працівникам навчальних закладів і установ, у яких не створено атестаційні комісії;

4) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати педагогічні звання за клопотанням атестаційних комісій І рівня;

5) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями ІІІ рівня про присвоєння педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічного звання «практичний психолог-методист» (для практичних психологів цих кабінетів (центрів));

6)               розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій І рівня.

2.14. Атестаційні комісії ІІІ рівня мають право:

1) атестувати на відповідність займаній посаді завідувачів та консультантів республіканської (Автономна Республіка Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських психолого-медико-педагогічних консультацій;

2) атестувати на відповідність займаній посаді педагогічних працівників навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів) психологічної служби системи освіти, професійно-технічної освіти, навчальних закладів культури і мистецтв Автономної Республіки Крим та відповідних обласних, Київського та Севастопольського міських навчально-методичних         (науково-методичних) центрів (кабінетів), присвоювати їм кваліфікаційні категорії (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям), педагогічне звання «практичний психолог-методист» (для практичних психологів); 

3) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати практичним психологам педагогічне звання «практичний психолог-методист» за поданням атестаційних комісій ІІ рівня;

4) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати педагогічні звання педагогічним працівникам навчальних закладів, що перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, органів управління освіти і    науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів               виконавчої влади за клопотанням атестаційних комісій цих закладів;

5) розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій І та ІІ рівнів.

2.15. Для об’єктивного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників атестаційні комісії всіх рівнів можуть створювати експертні групи.

                  

              ІІІ. Організація та строки проведення атестації 

3.1. Щороку до 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням результатів попередньої атестації та строків проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності. 

3.2. До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації.

Працівники, що атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис.

3.3. Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків, позаурочних заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів з предмета, ознайомлення з даними про участь педагогічного працівника в роботі методичних об’єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

3.4. Керівник навчального та іншого закладу до 1 березня подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період.

 Характеристика повинна містити оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов'язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об’єднань, інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо.

Педагогічний працівник не пізніш як за десять днів до проведення атестації ознайомлюється з характеристикою під підпис.

3.5. Атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями у такі строки: комісіями І рівня – до 1 квітня, ІІ рівня – до 10 квітня, ІІІ рівня – до 25 квітня. 

3.6. Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

3.7. Засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами атестаційної комісії.

Книга протоколів засідань атестаційної комісії повинна бути прошнурована, пронумерована і засвідчена підписом керівника закладу (органу управління освітою) та скріплена печаткою.

3.8. Засідання атестаційної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 її членів. Рішення атестаційної комісії приймаються шляхом таємного голосування більшістю присутніх на засіданні її членів. У разі однакової кіль­кості голосів “за” і “проти” приймається рішення на користь працівника, який атестується.

 3.9. За результатами атестації атестаційні комісії приймають такі рішення:

1) педагогічний працівник відповідає займаній посаді;

2) присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»);

3) педагогічний працівник відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»);

4) присвоїти педагогічному працівнику педагогічне звання («викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання І категорії», «майстер виробничого навчання ІІ категорії»);

5) порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ, ІІІ рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня) про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»;

6) порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ, ІІІ рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня) про присвоєння педагогічному працівнику педагогічного звання;

7) педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

8) педагогічний працівник не відповідає займаній посаді.

3.10. Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис.

На кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис.

3.11. Педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо:

1) має відповідну освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти;

2) виконує посадові обов’язки у повному обсязі;

3) пройшов підвищення кваліфікації. 

3.12. У разі виявлення окремих недоліків у роботі педагогічного працівника, які не вплинули на якість навчально-виховного процесу, атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією.

3.13. Особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді.

3.14. На час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього догляду – до досягнення дитиною шестирічного віку) за педагогічними працівниками зберігаються кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання. Час перебування у таких відпустках не враховується при визначенні строку чергової атестації.

3.15.  Атестація педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації,  може бути перенесена на один рік у випадку тривалої тимчасової непрацездатності або при переході працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин.  За такими  працівниками  до наступної чергової атестації зберігаються  встановлені попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання.

3.16. Чергова атестація педагогічних працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах за напрямами (спеціальностями) педагогічного профілю, за їх згодою може бути відстрочена до закінчення навчання. Присвоєні їм попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання зберігаються до чергової атестації.

3.17. У разі поновлення на роботі педагогічного працівника, який раніше виконував цю роботу, незалежно від тривалості перерви у роботі, за ним зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання.

Атестація таких працівників здійснюється, як правило, через рік після поновлення на роботі, але не пізніш як через два роки.     

3.18. Педагогічні працівники, які працюють у навчальних закладах за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах.

3.19. Педагогічним працівникам іноземних держав, яких прийнято на роботу до навчальних та інших закладів, за наявності відповідних міжнародних договорів між Україною та іноземними державами, з яких вони прибули, атестаційні комісії приймають рішення про присвоєння кваліфікаційної категорії, яка відповідає категорії, встановленій їм за попереднім місцем роботи.

3.20. Вчителі та викладачі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється й на педагогічне навантаження з інших предметів, які вони викладають та з яких пройшли підвищення кваліфікації.

3.21. Особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою, прийняті на посади педагогічних працівників за спеціальностями, фахівці з яких не готувалися вищими навчальними закладами або підготовлені у недостатній кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як такі, що мають відповідну освіту.

3.22. За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого навчального закладу системи загальної середньої освіти та системи дошкільної освіти, за наявності відповідної фахової освіти зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) до наступної атестації, педагогічні звання. 

Ця норма також поширюється на педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які не входять до системи загальної середньої освіти.

За педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється, як правило, через рік після переходу на посаду методиста, але не пізніш як через два роки.  

3.23. Педагогічні працівники, яким у міжатестаційний період присуджено наукові ступені або присвоєно вчені звання, атестуються без попереднього проходження підвищення кваліфікації.

3.24. Контроль за додержанням порядку проведення атестації педагогічних працівників здійснюється керівниками навчальних та інших закладів, органів управління освітою, де створено атестаційні комісії.

     

IV. Умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій

4.1. Атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо вчителів та викладачів усіх спеціальностей, а також щодо вчителів-дефектологів, методистів, вихователів, вихователів-методистів, соціальних педагогів, практичних психологів, логопедів, вчителів-логопедів, завідувачів логопедичними пунктами, педагогів-організаторів, концертмейстерів, художніх керівників, музичних керівників, інструкторів з фізкультури, праці та слухових кабінетів, які мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра (далі – повна вища освіта), зокрема:

вчителі – повну вищу педагогічну освіту з предметів, які викладають;

вчителі початкових класів – повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю початкова освіта, початкове навчання або які мають дві освіти, одна з яких – вища педагогічна за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України “Про освіту” (у редакції Закону України від 23.03.96 № 100/96-ВР) – середня спеціальна освіта) (далі – неповна вища освіта) або вищу педагогічну з цієї самої спеціальності за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (далі – базова вища освіта) та повну вищу педагогічну освіту за іншим фахом;

вчителі-дефектологи (логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, олігофренопедагоги) – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дефектологія (логопедія, сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями);

викладачі професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації – повну вищу педагогічну освіту або іншу повну вищу освіту та пройшли спеціальну педагогічну підготовку;

соціальні педагоги – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності соціальна педагогіка;

педагоги-організатори – повну вищу педагогічну освіту незалежно від спеціальності;

методисти методичних кабінетів (центрів), інститутів післядипломної педагогічної освіти – повну вищу педагогічну або іншу фахову освіту з напряму методична робота;

практичні психологи – повну вищу освіту зі спеціальності практична психологія, психологія;

завідувачі логопедичними пунктами, логопеди – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності корекційна освіта;

вихователі груп продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів, вихователі шкіл-інтернатів та професійно-технічних навчальних закладів – повну вищу педагогічну освіту;

вихователі-методисти, вихователі дошкільних навчальних закладів – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дошкільна освіта, дошкільне виховання або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища педагогічна або базова педагогічна з цієї самої спеціальності, а друга – повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;

викладачі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), концертмейстери – повну вищу фахову освіту або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища фахова або базова фахова освіта, а друга – повна вища педагогічна освіта відповідного спрямування;

художні керівники – повну вищу фахову освіту або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища або базова освіта з цієї самої спеціальності, а   друга  – повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;

музичні керівники дошкільних навчальних закладів – повну вищу музично-педагогічну освіту або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища або базова музична освіта, а друга – повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;

інструктори з фізкультури дошкільних навчальних закладів – повну вищу фахову педагогічну освіту або які мають повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю дошкільна освіта;

інструктори слухових кабінетів навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом – повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю дефектологія (сурдопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями);

інструктори з праці – повну вищу фахову педагогічну освіту.

4.2. За результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії».

4.3. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, які раніше не атестувалися й діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати засвоєння учнями, студентами, курсантами, слухачами, вихованцями (далі – учні) навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі.

4.4. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст», та які постійно вдосконалюють свій професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи та їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.

4.5. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії», та які використовують методи компетентно орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; впроваджують передовий педагогічний досвід; формують навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал; вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським мистецтвом.

4.6. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії», та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку; активно впроваджують форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

4.7. Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно.

Педагогічні працівники, які в міжатестаційний період підготували переможців ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних учнівських та студентських олімпіад з базових навчальних предметів; переможців ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань; переможців всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів, переможців всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук, а також педагогічні працівники, які стали переможцями або лауреатами конкурсів фахової майстерності, що проводяться центральними органами виконавчої влади, мають наукові ступені, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

4.8. Педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років;  «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» – не менше восьми років.

4.9. Спеціалісти, які перейшли на посади педагогічних працівників до професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з виробництва або сфери послуг, можуть атестуватися не раніше, ніж через рік після початку роботи на посаді педагогічного працівника. Для присвоєння таким працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» стаж роботи на виробництві або у сфері послуг має становити не менше двох років; «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» – не менше восьми років.

4.10. Педагогічні працівники з повною вищою педагогічною або іншою повною вищою освітою, які до набрання чинності Законами України “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту” працювали й продовжують безперервно працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту.

4.11. Педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, а також керівникам гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи, працівникам, які працюють на посадах майстра виробничого навчання; культорганізатора; акомпаніатора; екскурсовода; інструктора з туризму; помічника директора з режиму, старшого чергового з режиму, чергового з режиму у загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації; асистента вчителя-реабілітолога; консультанта психолого-медико-педагогічної консультації, незалежно від рівня здобутої ними освіти за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.

При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.

               

V. Умови та порядок присвоєння педагогічних звань

5.1. За результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання: «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання І категорії», «майстер виробничого навчання ІІ категорії».

5.2. Педагогічні звання «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний психолог-методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка-методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (для педагогічного звання «керівник гуртка-методист» – найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.

Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізкультури дошкільних навчальних закладів.  

5.3. Педагогічні звання «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.

5.4. Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу  педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь-методист» (для вихователів дошкільних навчальних закладів), «старший учитель», «старший вихователь», якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.

5.5. Педагогічне звання «майстер виробничого навчання І категорії» може присвоюватися майстрам виробничого навчання, які на високому професійному рівні володіють методикою практичного навчання, ефективно застосовують її у роботі та мають стаж роботи на займаній посаді не менш як 8 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд.

5.6. Педагогічне звання «майстер виробничого навчання ІІ категорії» може присвоюватися майстрам виробничого навчання, які добре володіють методами і прийомами виробничого навчання, майстерно застосовують їх у роботі та мають стаж роботи на займаній посаді не менш як 5 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд.

5.7. Педагогічні звання присвоюються безстроково.

 

            VI. Рішення атестаційних комісій та порядок їх оскарження

         6.1. У разі прийняття атестаційною комісією позитивного рішення керівник закладу або органу управління освітою протягом п’яти днів після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань.

Наказ у триденний строк доводиться до відома педагогічного працівника під підпис та подається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати (з дня прийняття відповідного рішення атестаційною комісією).

6.2. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків, атестаційна комісія у встановлений нею строк проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді.

6.3. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді керівником навчального чи іншого закладу або органу управління освітою може бути прийнято рішення про розірвання трудового договору з додержанням вимог законодавства про працю.

Розірвання трудового договору за таких підстав допускається у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, у тому самому закладі (установі).

Наказ про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу роботу за результатами атестації може бути видано лише після розгляду його апеляцій (у разі їх подання) атестаційними комісіями вищого рівня з дотриманням законодавства про працю.  

6.4. Педагогічні працівники у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня.

6.5. Апеляція на рішення атестаційної комісії І рівня подається до атестаційної комісії ІІ рівня. Апеляція на рішення атестаційних комісій І та ІІ рівнів може бути подана до атестаційної комісії ІІІ рівня.

6.6. Рішення атестаційних комісій можуть бути оскаржені до суду.

6.7. Апеляція подається у письмовій формі безпосередньо до атестаційної комісії вищого рівня або направляється рекомендованим листом.

В апеляції на рішення атестаційної комісії має бути зазначено: найменування атестаційної комісії, до якої подається апеляція; прізвище, ім’я, по батькові та посада (місце роботи) особи, яка подає апеляцію, її місце проживання; у чому полягає необґрунтованість рішення атестаційної комісії, що оскаржується; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; дата подання апеляції. Апеляція підписується особою, яка її подає. 

До апеляції додається копія атестаційного листа.

6.8. Атестаційні комісії, до яких подаються апеляції, розглядають їх у двотижневий строк та приймають такі рішення:

1) про відповідність працівника займаній посаді та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

2) присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

3) присвоїти відповідне педагогічне звання та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

4) залишити рішення атестаційної комісії без змін, а апеляцію без задоволення.

6.9. Апеляції на рішення атестаційних комісій розглядаються за участю осіб, які їх подали, крім випадків, коли вони у письмовій формі відмовилися від особистої участі у розгляді апеляцій або не з’явилися на її засідання.

6.10.  Питання атестації педагогічних працівників, не врегульовані цим Типовим положенням, вирішуються атестаційними комісіями ІІІ рівня відповідно до чинного законодавства України.

 

Директор департаменту загальної

середньої та дошкільної освіти                                                      О.В. Єресько

 

 

 

 

26.11.20р.    Індивідуальний план методичної роботи як складова атестації педпрацівника.(5 років - п'ять планів.)

Індивідуальний план професійного зростання (на 2020- 2021н.р.      викладача _____  ЗППТО__________

( Орієнтовний, оновлений )

Згідно Закону України «Про освіту»-2017р. ст..52,53,54 ,ст..75 викладач зобов’язаний мати індивідуальний план методичної роботи на рік протягом 5 років до наступної атестації і підвищення кваліфікації – щоб відпрацювати 150 годин (5×30годин)

здобувачі освіти (далі З.О.)

 

№	Назва модулів методичної роботи	Зміст модулів Формування професійної компетентності викладача	Терміни виконання	Само- моніторинг роботи над  індивідуальною методичною проблемою	Результат якості освітніх досягнень здобувачів освіти	Відмітка про виконання,перенесен
1	Теоретична компетен тність	1.Визначення : - індивідуальної (проблеми, тема); - методичної літератури; професійних сайтів;  - вивчення позитивного,перспективного досвіду … (вказати автора) - дистанційні курси з проблеми . (кількість годин вказати )		1. Опрацьовано Посібник критичне мислення на уроках суспільних дисциплін (За Пометун Н.),… переглянуті статтні…. ( профес.сайт , блог); назва вивченого досвіду… інш	1,2,3. -Тестування, .контр р., проекти учнів,зрізи знань, за певні періоди освітнього процесу.   -Нові форми комунікації з учнями (вказати) в особливих умовах -Порівняльні ,підсумкові результати за півріччями,роками,курсами тощо…з відповідним аналізом.
2.	Практична діяльність викладача (співпраця з учнями)	2 -         Розробка індивідуальної програми розвитку з.о.  та/або індивідуального навчального плану; -         Фомування календарно  –тематичного плану з урахуванням ( обраної проблеми.); -         Організація авторського проєкту з методичної ..  проблеми -         Конкурс з.о. на кращу презентацію до 30 -річниці незалежності України. -         Тематичний тиждень  предметів . -         Участь  в методичних заходах різного рівня (всеукраїнські, -         Регіональні,місцеві,НМЦ ПТО тощо ) -         Започаткування учнівських громадських акцій -         Спільні заходи з батьками  інше		2. Само- моніторинг виконання навчальної програми  з дисцплін , які викладає педагог. - заходи в контексті методичної проблеми проведені педагогом	2.- Практичні роботи з.о. за навчальною програмою. Аналіз. «Які компетенції (контрольні )загальні та предметні сформовано на уроках» моніторинг . - Лабораторні роботи - якість виконання - Права та обов’язки з.о. з підготовки та участі в ЗНО -інш.
3.	Результати методичної роботи.	3. -   Узагальнення, ( в тому числі аналітичні ) матеріалів  діяльності в контексті проблеми : -         -  Збірники уроків (не менше50%  програми) за темою. -         -  Дидактичне забезпечення освітнього процесу з.о. з формування  компетентності критичного мислення…. -         - Публікації у фахових журналах, онлайн  газетах -         Розробка проєкту авторського, власної концепції -         Розробка онлайн- посібника для З.О. -         Путівник з.о. дистанційного навчання з історії,громадянської освіти… -         Розроблено блог викладача для учнів -         Розроблено  онлайн платформу співпраці викладач - з.о.   тощо.		3. - Моніторинг затребуваності власних розробок іншими педагогами - Моніторинг корисності для учнів блогу, сайту.	3. - Якісні досягнення  з.о. в процесі  дистанційної  та змішаної  форм  навчання з історії. -

 І варіант - підготувати за наданим шаблоном

   ІІ варіант - розробити свій план.

 

22.10.20 Матеріали, які є платформою й допомогою  для підготовки до чергової атестації методиста, викладача, майстра в\н. в 2021р.- 

   Нагадую що методисти атестуються за загальноприйнятими законодавчими нормами що й педагоги. Методисти які атестуються на вищу категорію мають готувати матеріали з досвіду методичної роботи з педагогами, керівниками методичних комісій, майстрами в\н. Презентувати методичні розробки (збірники, посібники, пам'ятки, вказівники,узагальнені проекти з методичної роботи ,які мають адресну допомогу , участь в експериментах , досвід впровадження технології дуального навчання,досвід: застосування моніторингових технологій, діагностування, проведення підсумкових заходів з методичної роботи м.кабінету.Досвід методичної роботи з педагогами в період епідемії ...організації дистанційного навчання викладачів та майстрів в\н. інше... Збірки тренінгів авторських, майстеркласів,роботи шкіл,творчих лабораторій, досвід роботи з методичними комісіями ЗППТО. ) Методичні м атеріали мають відображати практичний досвід методиста та його результаитвність, новизну ;включати методичні розробки методиста( орієнтовані на запити педпрацівників.)

Методична допомога , яка закцентує  розкриття власних досягнень професійної діяльності. Також буде врахована участь методиста в заходах НМЦ ПТО, під час роботи   обласної секції методистів та реалізації відповідних пріоритетів діяльності.

Педагоги ,які проходять чергову атестацію представляють  документ про підвищення кваліфікації .

Досвід організації навчального процесу за дистанційною формою навчання ДРЦПТО

• Моніторинг оновлення роботи методичного кабінету ДПТНЗ «Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти» ( досвід роботи в період карантину), 24.06.2020

 

·         «Методичний моніторинг кабінетів методичної роботи ЗП(ПТ)О», 03.02.2020

Індивідуальне планування методиста ЗП(ПТ)О, 31.10.2019

Методисту про тренінг, 31.10.2019

Сайт НМЦ ПТО.  НМС   в період епідеміологічних ускладнень 2020-2021 н.р.         

Путівник для методиста ЗП(ПТ)О, 31.10.2019

Блочно модульний план роботи, 31.10.2019

«Удосконалення професійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О засобами науково - методичного супроводу в умовах

реформування професійної (професійно-технічної) освіти», 26.09.2019

  Авторський блог «Творчий методист – творчому педагогу.»

Посилання  https://nowmetodinf.blogspot.com/

https://osvita-omr.gov.ua/onlajn-servisy-dlia-vchyteliv/

Онлайн сервіси для вчителів з організації дистанційного навчання.

Платформа дистанційного навчання для педагогів,методистів.

20.09.19р. Інформація в контексті Постанови  КМУ від 21.08.№ 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково - педагогічних працівників " .

                       https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-п

1 січня 2020 року вчителі зможуть використовувати виділені державою на підвищення кваліфікації кошти та навчатися в обраних ними організаціях.

«Гроші ходять за вчителем на підвищення кваліфікації – це фундаментальна новація, запроваджена Законом «Про освіту». Наша мета – дати вчителю свободу вибирати найкращі для його зростання курси. Дуже довго ми дискутували про процедури та механізми, як саме цей інструмент мало бути впроваджено. В результаті довгих консультацій з Міністерством фінансів та іншими ЦОВВами ми дійшли до варіанту, прописаного в цій постанові. Як на мене, це не найкращий з можливих варіантів, задумували ми цей механізм трохи інакше, проте це вже оптимістичний початок. Я сподіваюсь, що надалі цей інструмент ще вдосконалюватиметься. Особливо важливо переглянути умови після певного часу з моменту впровадження, щоб відкоригувати, врахувавши отриманий досвід», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Загалом впродовж 5 років вчитель має пройти не менш як 150 годин підвищення кваліфікації. При цьому він зобов’язаний підвищувати кваліфікацію щорічно, незалежно від того, вичерпав 5-річну норму чи ні – це обов’язкова умова атестації.

Загалом з 2020 року механізм підвищення кваліфікації матиме такий вигляд:

1.Керівники закладів освіти після затвердження кошторису на рік оприлюднюють  загальний обсяг коштів, передбачений у цьому році на підвищення кваліфікації.

2.Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний та науково-педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає керівникові пропозицію до плану підвищення кваліфікації на цей рік з інформацією про:

• тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо);
• форми;
• обсяг (тривалість);
• суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації;
• вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безкоштовний характер послуги.

3.Педагогічна рада закладу розглядає та затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторису закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на цей рік.

4.На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладання договорів між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.

У договорі сторони можуть прописати, де та як саме організовується підвищення кваліфікації:

• за місцем провадження освітньої діяльності суб’єкта;
• та/або за місцем роботи педагогічних та/або науково-педагогічних працівників;
• за іншим місцем (місцями);
• та/або дистанційно.

16.09.19р. Маємо знати свої права  та реалізувати ! Постанова КМУ від 21.08.№ 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково - педагогічних працівників " .

                       https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-п

  Неформальна освіта + самоосвіта методиста ПТНЗ .
 В.Сухомлинський про самоосвіту вчителя. (проект НМЦ ПТО )

" Розвиток маркетингової компетентності керівників ПТНЗ" 

          В. І. Свистун, Л. М. Петренко, Н. Д. Проценко 
Науково - методичний посібник Київ. 2016р. Інститут ПТО. НАПНУ

посилання на розміщення

http://lib.iitta.gov.ua/706357/1/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82_%D0%BE%D1%81%D1%82.pdf

• Лівою мишкою на посиланні -1р. , з'явиться нове посилання, 1р. л. мишкою перейти до нового посилання.
• Посібник рекомендовано для самостійного вивчення та використання в роботі. 
• Планування методичних заходів з педагогами:

А). Методичний мінімум про маркетингову компетентність  освітніх послуг педагога ПТНЗ
Б). Практичні заходи - треніги на відповідну тематику
В). Реклама підготовленої продукції педагогами.(Як підсумковий захід)